-
1 закрывать на что-либо глаза
Set phrase: close one's eyes to somethingУниверсальный русско-английский словарь > закрывать на что-либо глаза
-
2 закрывать на что-либо глаза
vgener. die Augen vor etw. verschließen (Eine Stadt wie Berlin, die sich Weltoffenheit und Toleranz auf die Fahne schreibt, darf bei solch vorurteilsmotivierter Hassgewalt nicht länger die Augen verschließen!)Универсальный русско-немецкий словарь > закрывать на что-либо глаза
-
3 закрывать на что-либо глаза
[zakryvat' glaza] To close one's eyes to something. To ignore, deliberately not lo pay attention to or recognize something (especially, improper conduct). Cf. To close/shut one's eyes to something; to wink at something.Русские фразеологизмы в картинках (русско-английский словарь) > закрывать на что-либо глаза
-
4 закрывать
закрываць; заплюшчваць; затуляць; зачыняць; плюшчыць* * *несовер.1) (дверь, ящик и т.п.) зачыняць3) (прекращать, заканчивать) закрываць4) (складывать, смыкать что-либо раскрытое) загортваць, згортваць, складаць, складваць5) (глаза) закрываць, заплюшчваць -
5 закрывать
закрыть1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];5) см. Скрывать, Укрывать;6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.* * *несов.; сов. - закр`ыть1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати\закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку
\закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран
\закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́
2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти -
6 закрывать глаза
1) General subject: apply the blind eye (на что-либо), benign neglect, blench (на что-либо), blink (на что-либо), blink at (на что-л.), blink the fact (на то, что...), condone (на преступление и т.п.), to the (a) blind eye to (smth.) (на что-л.), turn the blind eye (на что-либо), turn the blind eye to (на что-л.), wink (на что-л.), screw up eyes to (на что-л.), turn a blind eye to (на что-л.), wink at (на что-л.), look the other way (на что-либо)2) Colloquial: cut (someone) some slack (потворствовать)3) Bookish: dissemble (на что-л.)4) Psychology: turn a blind eye to (smth.) (на что-л.)5) Psychoanalysis: turn a blind eye to (smth) (на что-л.)6) Makarov: close eyes to (на что-л.), turn a blind eye to (на что-л.) -
7 закрывать
-
8 закрывать глаза на
Универсальный русско-английский словарь > закрывать глаза на
-
9 die Augen vor etw. verschließen
предл.общ. закрывать на что-либо глаза (Eine Stadt wie Berlin, die sich Weltoffenheit und Toleranz auf die Fahne schreibt, darf bei solch vorurteilsmotivierter Hassgewalt nicht länger die Augen verschließen!), закрыть на что-либо глазаУниверсальный немецко-русский словарь > die Augen vor etw. verschließen
-
10 close one's eyes to something
Пословица: закрывать на что-либо глазаУниверсальный англо-русский словарь > close one's eyes to something
-
11 to turn a blind eye
Закрывать глаза на что-либо, смотреть сквозь пальцы на что-либо. Во время битвы при Копенгагене в 1801 г. Горацио Нельсон (1758—1805), по общему мнению, ослушался приказа выйти из боя, когда поднёс подзорную трубу к своему слепому глазу и сказал, что не видел никакого сигнала с корабля адмирала сэра Гайда Паркера. В действительности же Паркер предварительно договорился с Нельсоном, что тот мог поступить по своему усмотрению, даже тогда, когда такой сигнал будет послан. Фарс с подзорной трубой был разыгран, чтобы поддразнить полковника Стюарта, который находился рядом и которому был неизвестен действительный смысл происходящего.It is said that the police often turn a blind eye to traffic offences committed by their own members. — Говорят, что полиция часто закрывает глаза на дорожные преступления, совершаемые самими полицейскими.
English-Russian dictionary of expressions > to turn a blind eye
-
12 пропускать
гл.1. to omit; 2. to drop; 3. to overlook; 4. to skip; 5. to turn a blind eye to; 6. to shut /to close one's eyes to; 7. to miss; 8. to admit; 9. to let in; 10. to let pass; 11. to keep out; 12. to passРусский глагол пропускать многозначен и относится к разным сферам человеческой жизни. Значения этого глагола различаются по характеру объектов, на которые направлено действие, что в русском языке проявляется в словосочетаниях, а в ряде случаев в разных приставках, например: впускать, опускать, пропускать. В английском языке все эти значения передаются отдельными словами.1. to omit — пропускать, пропустить, не включать, опускать (пропускать в речи или письме что-либо, например, имена, факты, названия, главным образом потому, что говорящий не считает это важным или не хочет это упоминать): We can omit this word. — Это слово можно опустить./Это слово можно пропустить. Her name was omitted in error. — Ее не внесли в список по ошибке./Ее имя было пропущено по ошибке. If you are a vegetarian, simply omit the chicken from your diet. — Если вы вегетарианец, исключите курицу из своего рациона. Your essay was quite good, but you omitted several important dates and events. — У вас хороший очерк, но вы пропустили несколько важных дат и событий./Ваш очерк хорош, но вы не упомянули несколько важных дат и событий. Some parts of the interview which I have included in my typescript were omitted from the published article. — В опубликованной статье были опушены/пропущены некоторые части моего интервью, которые я включил в рукопись.2. to drop — пропускать, пропустить, опускать (носит разговорный характер; пропуск может объясняться тем, что сведения уже потеряли значение, или уже нет времени на совершение чего-либо): I don't think this article will be of interest to our readers, let's drop it. — Думаю, эта статья не будет представлять интереса для наших читателей, давайте ее выбросим./Думаю, эта статья не будет представлять интереса для наших читателей, давайте ее пропустим./Думаю, эта статья не будет представлять интереса для наших читателей, давайте ее не будем печатать. I'm afraid we have run out of time, so we are going to have to drop our visit to Windsor castle from our schedule. — Боюсь, что у нас уже нет больше времени, и нам придется вычеркнуть из нашей программы посещение Виндзорского замка.3. to overlook — пропускать, пропустить, выпускать из виду, просматривать, просмотреть (не заметить что-либо важное, особенно из-за отсутствия времени): I overlooked the possibility. — Я упустил из виду эту возможность. I overlooked her name on the list. — Я пропустил ее имя в списке. Не always overlooks her fault. — Он всегда смотрел сквозь пальцы на ее ошибки./Он всегда смотрел сквозь пальцы на ее промахи. I'll overlook it this time. — На сей раз я закрою на это глаза. I'm sorry I'm behaving so badly, will you overlook it this time and forgive me? — Я очень сожалею, что так плохо веду себя, не обращайте на это внимания и простите меня на этот раз. Although it is his first offence, this cannot be overlooked. — Хотя это его первый проступок, он не может пройти незамеченным. Не lends to overlook any small faults the girl may have. — Он склонен к тому, чтобы не придавать значения мелким провинностям девочки./Он склонен смотреть сквозь пальцы на проступки этой девочки. 1 always check my work to see if there might be anything I have overlooked. — Я всегда проверяю свою работу, чтобы удостовериться, что ничего важного не пропустил. In chemistry it is easy to overlook a little factor and draw a wrong conclusion from the experiment. — В химии легко просмотреть какой-нибудь мелкий фактор, что может привести к ложным выводам./В химии легко пропустить какой-нибудь мелкий фактор, что может привести к ложным выводам./В химии легко не заметить какой-нибудь мелкий фактор, что может привести к ложным выводам.4. to skip — пропускать, пропустить (особенно то, что обычно делают или должны делать, из-за желания сделать что-либо другое): to skip school — прогуливать уроки. Let's skip the next chapter. — Давай пропустим следующую главу. I skipped lunch today. — Я сегодня не обедал. I skipped a grade/class at school. — Я перескочил в школе через класс. Bill likes to leave work early, so he skips lunch sometimes. — Билл предпочитает уходить с работы пораньше и поэтому пропускает обеденный перерыв./Билл предпочитает уходить с работы пораньше и поэтому не уходит на обеденный перерыв. I used to skip classes in the afternoon and go and visit my grandmother instead. — Я, бывало, пропускал уроки и бегал в гости к бабушке.5. to turn a blind eye to — пропускать, пропустить, не замечать, не придавать значения, смотреть сквозь пальцы, закрывать глаза на что-л. If my sister did something wrong, my mother always turned a blind eye to her. — Если сестра что-то делала не так, то мама всегда закрывала на это глаза. The guard turned a blind eye when the prisoners stole food from the kitchen. — Охранник делал вид, что не замечает, когда арестанты крали пищу из кухни./Охранник делал вид, что не замечает, как заключенные крали пищу из кухни. The government can't turn a blind eye to these incidents any longer. — Правительство больше не может закрывать глаза на эти инциденты.6. to shut/to close one's eyes to — пропускать, пропустить, закрывать глаза на что-либо, сознательно не замечать: Of course, it is tempting to criticize other countries and close/shut your eyes to all the problems of your own society. — Конечно, очень соблазнительно критиковать другие страны и не замечать своих проблем./Конечно, очень соблазнительно критиковать другие страны и закрывать глаза на проблемы своего общества.7. to miss — пропускать, пропустить, не замечать, упускать: She noticed a fault in the engine design which everybody had missed. — Она заметила недостаток в модели мотора, который все пропустили./Она заметила погрешность в модели мотора, которую никто не заметил. I moved the sofa when I was cleaning to see if I had missed any dust. — Когда я убирала, я отодвинула диван, чтобы убедиться, что не оставила там пыли. The shop is easily missed because its signboard has fallen off the entrance. — Мимо этого магазина легко пройти, потому что его вывеска упала./ Этот магазин легко не заметить, потому что его вывеска упала. Could you repeat what you said, I missed the last few words. — Повторите, пожалуйста, то, что вы сказали, я не расслышал последние несколько слов./Повторите, пожалуйста, то, что вы сказали, я пропустил последние несколько слов. I missed the last bus and had to walk all the way home. — Я не успел на последний автобус, и мне пришлось всю дорогу идти пешком./Я опоздал на последний автобус, и мне пришлось всю дорогу идти пешком. It is the biggest house in this street, you can't miss it. — Это самый большой дом на этой улице, вы мимо него не пройдете.8. to admit — пропускать, пропустить, разрешить войти (дать право/разрешение войти, особенно в общественные здания, такие как театры, музеи и т. н.): The audience is not being admitted. — Зрителей еще не впускают. We were not admitted. — Нас не пропустили./Нас не впустили. This ticket admits two people. — По этому билету можно пройти вдвоем. Late-comers not be admitted until the end of the first act. — Опоздавших не пускают в зал до конца первого акта.9. to let in — впускать, впустить: Draw the curtains aside and let the sun in. — Отодвинь занавески и впусти солнце. Let me in. — Впусти меня. Не opened the door and let us in. — Он открыл дверь и пропустил нас/ Он открыл дверь и впустил нас. The roof lets in the rain. — Крыша течет. The window barely lets in any light. — Окно еле пропускает свет.10. to let pass — пропускать, пропустить, дать пройти: I stepped aside to let her pass. — Я посторонился и дал ей пройти.11. to keep out — не пропускать: Please shut the doorlo keep out the cold. — Закрой дверь, не выстуживай комнату./Закрой дверь, не впускай холод.12. to pass — пропускать, пропустить, принимать, одобрять ( давать официальное право на что-либо): It is one of the strangest laws ever passed. — Это один из самых странных законов, который был когда-либо принят. The committee didn't pass his plan. — Комитет его план не пропустил./ Комитет не принял его план. Many laws passed by the Parliament are never enforced. — Многие законы, принятые парламентом, никогда не исполняются./Парламент одобряет много законов, которые никогда не исполняются. -
13 пропустить
гл.1. to omit; 2. to drop; 3. to overlook; 4. to skip; 5. to turn a blind eye to; 6. to shut /to close one's eyes to; 7. to miss; 8. to admit; 9. to let in; 10. to let pass; 11. to keep out; 12. to passРусский глагол пропускать многозначен и относится к разным сферам человеческой жизни. Значения этого глагола различаются по характеру объектов, на которые направлено действие, что в русском языке проявляется в словосочетаниях, а в ряде случаев в разных приставках, например: впускать, опускать, пропускать. В английском языке все эти значения передаются отдельными словами.1. to omit — пропускать, пропустить, не включать, опускать (пропускать в речи или письме что-либо, например, имена, факты, названия, главным образом потому, что говорящий не считает это важным или не хочет это упоминать): We can omit this word. — Это слово можно опустить./Это слово можно пропустить. Her name was omitted in error. — Ее не внесли в список по ошибке./Ее имя было пропущено по ошибке. If you are a vegetarian, simply omit the chicken from your diet. — Если вы вегетарианец, исключите курицу из своего рациона. Your essay was quite good, but you omitted several important dates and events. — У вас хороший очерк, но вы пропустили несколько важных дат и событий./Ваш очерк хорош, но вы не упомянули несколько важных дат и событий. Some parts of the interview which I have included in my typescript were omitted from the published article. — В опубликованной статье были опушены/пропущены некоторые части моего интервью, которые я включил в рукопись.2. to drop — пропускать, пропустить, опускать (носит разговорный характер; пропуск может объясняться тем, что сведения уже потеряли значение, или уже нет времени на совершение чего-либо): I don't think this article will be of interest to our readers, let's drop it. — Думаю, эта статья не будет представлять интереса для наших читателей, давайте ее выбросим./Думаю, эта статья не будет представлять интереса для наших читателей, давайте ее пропустим./Думаю, эта статья не будет представлять интереса для наших читателей, давайте ее не будем печатать. I'm afraid we have run out of time, so we are going to have to drop our visit to Windsor castle from our schedule. — Боюсь, что у нас уже нет больше времени, и нам придется вычеркнуть из нашей программы посещение Виндзорского замка.3. to overlook — пропускать, пропустить, выпускать из виду, просматривать, просмотреть (не заметить что-либо важное, особенно из-за отсутствия времени): I overlooked the possibility. — Я упустил из виду эту возможность. I overlooked her name on the list. — Я пропустил ее имя в списке. Не always overlooks her fault. — Он всегда смотрел сквозь пальцы на ее ошибки./Он всегда смотрел сквозь пальцы на ее промахи. I'll overlook it this time. — На сей раз я закрою на это глаза. I'm sorry I'm behaving so badly, will you overlook it this time and forgive me? — Я очень сожалею, что так плохо веду себя, не обращайте на это внимания и простите меня на этот раз. Although it is his first offence, this cannot be overlooked. — Хотя это его первый проступок, он не может пройти незамеченным. Не lends to overlook any small faults the girl may have. — Он склонен к тому, чтобы не придавать значения мелким провинностям девочки./Он склонен смотреть сквозь пальцы на проступки этой девочки. 1 always check my work to see if there might be anything I have overlooked. — Я всегда проверяю свою работу, чтобы удостовериться, что ничего важного не пропустил. In chemistry it is easy to overlook a little factor and draw a wrong conclusion from the experiment. — В химии легко просмотреть какой-нибудь мелкий фактор, что может привести к ложным выводам./В химии легко пропустить какой-нибудь мелкий фактор, что может привести к ложным выводам./В химии легко не заметить какой-нибудь мелкий фактор, что может привести к ложным выводам.4. to skip — пропускать, пропустить (особенно то, что обычно делают или должны делать, из-за желания сделать что-либо другое): to skip school — прогуливать уроки. Let's skip the next chapter. — Давай пропустим следующую главу. I skipped lunch today. — Я сегодня не обедал. I skipped a grade/class at school. — Я перескочил в школе через класс. Bill likes to leave work early, so he skips lunch sometimes. — Билл предпочитает уходить с работы пораньше и поэтому пропускает обеденный перерыв./Билл предпочитает уходить с работы пораньше и поэтому не уходит на обеденный перерыв. I used to skip classes in the afternoon and go and visit my grandmother instead. — Я, бывало, пропускал уроки и бегал в гости к бабушке.5. to turn a blind eye to — пропускать, пропустить, не замечать, не придавать значения, смотреть сквозь пальцы, закрывать глаза на что-л. If my sister did something wrong, my mother always turned a blind eye to her. — Если сестра что-то делала не так, то мама всегда закрывала на это глаза. The guard turned a blind eye when the prisoners stole food from the kitchen. — Охранник делал вид, что не замечает, когда арестанты крали пищу из кухни./Охранник делал вид, что не замечает, как заключенные крали пищу из кухни. The government can't turn a blind eye to these incidents any longer. — Правительство больше не может закрывать глаза на эти инциденты.6. to shut/to close one's eyes to — пропускать, пропустить, закрывать глаза на что-либо, сознательно не замечать: Of course, it is tempting to criticize other countries and close/shut your eyes to all the problems of your own society. — Конечно, очень соблазнительно критиковать другие страны и не замечать своих проблем./Конечно, очень соблазнительно критиковать другие страны и закрывать глаза на проблемы своего общества.7. to miss — пропускать, пропустить, не замечать, упускать: She noticed a fault in the engine design which everybody had missed. — Она заметила недостаток в модели мотора, который все пропустили./Она заметила погрешность в модели мотора, которую никто не заметил. I moved the sofa when I was cleaning to see if I had missed any dust. — Когда я убирала, я отодвинула диван, чтобы убедиться, что не оставила там пыли. The shop is easily missed because its signboard has fallen off the entrance. — Мимо этого магазина легко пройти, потому что его вывеска упала./ Этот магазин легко не заметить, потому что его вывеска упала. Could you repeat what you said, I missed the last few words. — Повторите, пожалуйста, то, что вы сказали, я не расслышал последние несколько слов./Повторите, пожалуйста, то, что вы сказали, я пропустил последние несколько слов. I missed the last bus and had to walk all the way home. — Я не успел на последний автобус, и мне пришлось всю дорогу идти пешком./Я опоздал на последний автобус, и мне пришлось всю дорогу идти пешком. It is the biggest house in this street, you can't miss it. — Это самый большой дом на этой улице, вы мимо него не пройдете.8. to admit — пропускать, пропустить, разрешить войти (дать право/разрешение войти, особенно в общественные здания, такие как театры, музеи и т. н.): The audience is not being admitted. — Зрителей еще не впускают. We were not admitted. — Нас не пропустили./Нас не впустили. This ticket admits two people. — По этому билету можно пройти вдвоем. Late-comers not be admitted until the end of the first act. — Опоздавших не пускают в зал до конца первого акта.9. to let in — впускать, впустить: Draw the curtains aside and let the sun in. — Отодвинь занавески и впусти солнце. Let me in. — Впусти меня. Не opened the door and let us in. — Он открыл дверь и пропустил нас/ Он открыл дверь и впустил нас. The roof lets in the rain. — Крыша течет. The window barely lets in any light. — Окно еле пропускает свет.10. to let pass — пропускать, пропустить, дать пройти: I stepped aside to let her pass. — Я посторонился и дал ей пройти.11. to keep out — не пропускать: Please shut the doorlo keep out the cold. — Закрой дверь, не выстуживай комнату./Закрой дверь, не впускай холод.12. to pass — пропускать, пропустить, принимать, одобрять ( давать официальное право на что-либо): It is one of the strangest laws ever passed. — Это один из самых странных законов, который был когда-либо принят. The committee didn't pass his plan. — Комитет его план не пропустил./ Комитет не принял его план. Many laws passed by the Parliament are never enforced. — Многие законы, принятые парламентом, никогда не исполняются./Парламент одобряет много законов, которые никогда не исполняются. -
14 shut
ʃʌt
1. гл.
1) закрывать(ся), запирать(ся), затворять(ся)
2) закрывать, складывать ∙ shut away shut down shut in shut off shut out shut to shut up to be/get shut of smth. ≈ освободиться/избавиться от чего-л. to shut one's hands of smth. ≈ освободиться/избавиться от чего-л.
2. прил. закрытый, запертый to keep one's mouth shut ≈ держать язык за зубами Syn: closed( специальное) дверь, дверца( специальное) крышка конец дня;
сумерки спай, место сварки или пайки закрытый, запертый - to keep one's mouth * держать язык за зубами - I was faced with a * door я оказался перед запертой дверью затворять, закрывать - to * a gate закрыть калитку - to * a drawer закрыть ящик - to * the lid захлопнуть крышку - to * the door on smb. закрыть перед кем-либо дверь;
отказать кому-либо от дома - to * the door on proposals решительно отвергнуть предложения - to * one's ears to smth. отказываться слушать что-либо - to * one's eyes закрыть глаза - he opened and * the book nervously он нервно открывал и закрывал книгу - he * the door after him он (вышел и) закрыл за собой дверь - she * the gate behind him она закрыла за ним ворота затворяться, закрываться - the door * with a slam дверь с шумом захлопнулась - the door *s of itself дверь закрывается сама - the door *s easily дверь закрывается легко перекрывать, блокировать - to * a passage перекрыть проход - to * ports by blockade блокировать порты сжимать - to * one's lips сжимать губы - to * one's mouth молчать, держать язык за зубами - to * smb.'s mouth (грубое) заткнуть кому-либо рот - flowers that * at night цветы, закрывающиеся ночью закрывать, прекращать работу - the shops are * магазины закрыты - the cafes never seemed to * казалось, что кафе никогда не закрываются запирать - I need a lock to * my chest мне нужен замок, чтобы запереть сундук - to * the cottage (up) for the winter заколотить дачу на зиму - to * in a closet запереть в чулане - to * in prison заключить в тюрьму складывать, закрывать - to * a knife закрыть нож - to * a fan сложить веер защемлять - to * a finger in a door прищемить палец дверью (специальное) выключать, останавливать сваривать > to be * of smth., to * one's hands of smth. освободиться от чего-либо > to * one's face (грубое) замолчать, заткнуться ~ up забить, заколотить;
to be shut up сидеть взаперти shut закрывать (магазин) ~ закрытый, запертый ~ закрытый ~ (~) затворять(ся), закрывать(ся), запирать(ся) ~ складывать, закрывать;
to shut a fan сложить веер;
to shut an umbrella закрыть зонтик ~ складывать, закрывать;
to shut a fan сложить веер;
to shut an umbrella закрыть зонтик ~ складывать, закрывать;
to shut a fan сложить веер;
to shut an umbrella закрыть зонтик ~ down закрывать;
захлопывать ~ down закрывать (предприятие) ~ down опускаться( о тумане и т. п.) ~ down прекращать работу (на предприятии) ~ down прекращать работу (о предприятии) ~ in загораживать (свет и т. п.) ~ in запирать ~ into запирать ~ into прищемлять ~ off выключать (воду, ток, пар и т. п.) ~ off изолировать( from) to ~ one's ears (to smth.) не слушать, игнорировать, пропускать мимо ушей to ~ one's eyes (to smth.) закрывать глаза( на что-л.), не замечать( чего-л.) ~ out загораживать;
shut to закрывать(ся) наглухо;
shut the box to закройте ящик ~ out исключать (возможность) ~ out не допускать;
не впускать ~ out загораживать;
shut to закрывать(ся) наглухо;
shut the box to закройте ящик ~ out загораживать;
shut to закрывать(ся) наглухо;
shut the box to закройте ящик ~ up забить, заколотить;
to be shut up сидеть взаперти ~ up заключить( в тюрьму) ~ up закрыть (магазин, предприятие) ~ up груб. (заставить) замолчать;
shut up! замолчи!, заткнись! ~ up груб. (заставить) замолчать;
shut up! замолчи!, заткнись! -
15 ojo
m1) глаз; око (уст., поэт.)ojo compuesto зоол. — сложный (фасеточный) глаз ( у насекомых)ojos abombados (reventones, saltados, saltones) — выпуклые глаза, глаза навыкатеarrasarse los ojos de (en) agua (lágrimas) — увлажниться, наполниться слезами ( о глазах)ensortijar los ojos — косить глазами ( о лошади)levantar los ojos — поднять глазаvolver los ojos — скосить глаза ( обычно о детях)9) источник, ключ, родник11) просвет, пролёт ( моста)12) дырка, глазок (в хлебе, сыре)13) блёстка ( жира в бульоне)14) глазок ( на перьях птиц)15) нотабена, нотабене16) намыливание ( одежды)dar dos ojos de jabón — намылить дважды17) полигр. очко- ojo clínico - ojo médico - ojos vidriosos - ojo de buey - ojo de gato - a cierra ojos - a ojo cerrado - a ojos vistas - abrir los ojos - abrir tanto ojo - bajar los ojos - cerrar los ojos - cerrarle a uno los ojos - dar de ojos - darse del ojo - hacerse del ojo - no cerrar los ojos - pasar por ojo - revolver los ojos - sacar los ojos - saltar un ojo - saltar a los ojos - venirse a los ojos - saltarle uno a los ojos - saltarle uno a otro - tener los ojos en una cosa - abre el ojo, que asan carne - ¡ojo!••ojo de agua Ам. — равнинный источник, ключojo de gallo( pollo) — мозоль ( на пальце ноги)a ojo, a ojo de buen cubero loc. adv. — на глаз(Ок), приблизительноa ojos cegarritas loc. adv. разг. — прищурившисьcon el ojo tan largo loc. adv. — бдительно; осторожно, осмотрительноcon los ojos fuera de las órbitas — вытаращив глаза (от ужаса, гнева)de medio ojo loc. adv. разг. — прикрыто, завуалированноdelante de los ojos, en los ojos loc. adv. — на глазах, перед глазамиhasta los ojos loc. adv. — по уши, по горлоpor sus ojos bellidos loc. adv. — за так, за красивые (прекрасные) глазаabrir el ojo — быть начеку, держать ухо востро, не дрематьabrir los ojos a uno — открыть (раскрыть) глаза кому-либо ( на что-либо)alegrársele los ojos — загореться, засветиться радостью ( о глазах)andar(se) (estar) con ojo (con cien ojos), avivar los ojos — глядеть в оба, держать ухо востроblanquearle los ojos a uno Кол. — заигрывать с кем-либоcomerse ( devorar, tragarse) con los ojos a uno, una cosa — есть (пожирать) глазами кого-либо, что-либоdar en los ojos una cosa — быть очевидным, бросаться в глазаdar en los ojos con uno, dar en ojos a uno — сделать что-либо в пику кому-либоdar un ojo de la cara por una cosa — дорого дать за что-либоdar (hacer) del ojo — сделать знак глазами, подмигнутьdespabilar(se) los ojos разг. — глядеть в оба, не зеватьdormir con los ojos abiertos (con un ojo abierto y el otro cerrado) — быть начеку, не дрематьdormir los ojos — кокетливо щурить глазаechar el (tanto) ojo a uno, a una cosa — облюбовать кого-либо, что-либо; положить глаз на кого что-либоestimar (poner) encima de (sobre) los ojos — быть весьма признательным ( выражение благодарности)hablar con los ojos — бросать красноречивые взглядыhenchirle (llenarle) el ojo — радовать глаз (взор); вызывать восхищениеírsele los ojos por (tras) una cosa — глаз не сводить с чего-либо, засматриваться( заглядываться) на что-либоllevar(se) los ojos — приковывать к себе взгляды, обращать на себя вниманиеllevar (tener) los ojos clavados en el suelo — не отрывать глаз от земли, не поднимать глаз ( от застенчивости)llorar con un ojo — делать скорбный вид, плакать на публику (для виду)mentir el ojo — обмануться, поддаться ложному впечатлениюmirar con buenos ojos — смотреть благосклонно (на кого-либо, что-либо); симпатизировать ( кому-либо); одобрять ( что-либо)mirar con malos ojos — недружелюбно относиться ( к кому-либо), неодобрительно смотреть ( на что-либо)mirar con otros ojos — изменить мнение ( о ком-либо); взглянуть совсем другими глазами ( на кого-либо)no decir a uno "buenos ojos tienes" — не обращать внимания на кого-либо; не иметь дела с кем-либоno levantar los ojos — опустить глаза (от смущения, робости и т.п.)no pegar (el, un) ojo (los ojos) — не сомкнуть глаз ( целую ночь)no quitar ojo (los ojos) — не сводить( не спускать) глаз (с кого-либо, чего-либо)no saber dónde tiene los ojos разг. — быть круглым невеждой, ни аза не знатьno tener a dónde (a quién) volver los ojos — быть беспомощным, одинокимno tener ojos más que para... — не сводить глаз (с кого-либо, чего-либо), только и видеть...pasarse por ojo мор. — пойти ко днуponer el ojo (los ojos) en uno, una cosa; tener los ojos puestos en uno, una cosa — засматриваться (заглядываться) на кого-либо, что-либоquebrarse los ojos — портить зрение, утомлять глазаsacarse los ojos — поцапаться, сцепитьсяsalirle a los ojos — дорого обойтись (о сказанном, сделанном)saltársele los ojos — пожирать глазами, жадно смотретьser el ojo derecho de uno разг. — быть чьим-либо любимцемtener el ojo tan largo разг. — пристально смотреть, вперить взглядtener malos ojos — иметь дурной глазtraer al ojo — постоянно уделять внимание ( чему-либо); не упускать из видуvaler un ojo de la cara разг. — стоить бешеных денегvendarse los ojos — закрывать глаза ( на что-либо)¡dichosos los ojos que te (le) ven! — рад тебя (вас) видеть!; сколько лет, сколько зим!el ojo del amo engorda al caballo погов. — от хозяйского глаза и конь добреетlos ojos se abalanzan, los pies se cansan, las manos no descansan посл. — видит око, да зуб неймётmás valen (ven) cuatro ojos que dos посл. — ум хорошо, а два лучше¡mucho ojo! — осторожно!, внимание¡mucho ojo, que la vista engaña! — не верь глазам своим!no hay más que abrir los ojo y mirar — ничего не скажешь!; что за чудо!¡ojo a la margen! — гляди в оба, будь осторожнее¡ojo al Cristo, que es de plata! — гляди в оба!, не спускай глаз!¡ojo alerta! разг., ¡ojo avizor! — не дремать!, глядеть в оба!ojo por ojo — око за око, зуб за зубojos que te vieron ir шутл. — только его и видели, поминай как звалиun ojo a la sartén y otro a la gata ≈≈ (делать) два дела сразуcomo (a) los ojos de la cara — (ценить, беречь) как зеницу ока, пуще глаза -
16 ojo
m1) глаз; око (уст., поэт.)ojo compuesto зоол. — сложный (фасеточный) глаз ( у насекомых)
ojos abombados (reventones, saltados, saltones) — выпуклые глаза, глаза навыкате
ojos gatos К.-Р. — голубые глаза
ojo a la funerala — подбитый глаз; синяк под глазом
ojos de bitoque разг. — косые глаза
arrasarse los ojos de (en) agua (lágrimas) — увлажниться, наполниться слезами ( о глазах)
cucar un ojo (los ojos) — подморгнуть, подмигнуть
empañarse (humedecerse, nublarse) los ojos — затуманиваться ( о взгляде)
(en)clavar los ojos en una cosa — вперить взгляд во что-либо, уставиться на что-либо
torcer los ojos — посмотреть искоса, покоситься
3) сквозное отверстие; дыра8) овал, петля ( буквы)9) источник, ключ, родник11) просвет, пролёт ( моста)12) дырка, глазок (в хлебе, сыре)13) блёстка ( жира в бульоне)14) глазок ( на перьях птиц)15) нотабена, нотабене16) намыливание ( одежды)17) полигр. очко- ojo médico
- ojos vidriosos
- ojo de buey
- ojo de gato
- a cierra ojos
- a ojo cerrado
- a ojos vistas
- abrir los ojos
- abrir tanto ojo
- bajar los ojos
- cerrar los ojos
- cerrarle a uno los ojos
- dar de ojos
- darse del ojo
- hacerse del ojo
- no cerrar los ojos
- pasar por ojo
- revolver los ojos
- sacar los ojos
- saltar un ojo
- saltar a los ojos
- venirse a los ojos
- saltarle uno a los ojos
- saltarle uno a otro
- tener los ojos en una cosa
- abre el ojo, que asan carne
- ¡ojo!••buen ojo — прозорливость; проницательность
ojo de agua Ам. — равнинный источник, ключ
a ojo, a ojo de buen cubero loc. adv. — на глаз(Ок), приблизительно
a ojos cegarritas loc. adv. разг. — прищурившись
con el ojo tan largo loc. adv. — бдительно; осторожно, осмотрительно
con los ojos fuera de las órbitas — вытаращив глаза (от ужаса, гнева)
de medio ojo loc. adv. разг. — прикрыто, завуалированно
en un abrir (y cerrar) de ojos, en un volver de ojos разг. — в мгновение ока, в один миг
delante de los ojos, en los ojos loc. adv. — на глазах, перед глазами
hasta los ojos loc. adv. — по уши, по горло
por sus ojos bellidos loc. adv. — за так, за красивые (прекрасные) глаза
abrir el ojo — быть начеку, держать ухо востро, не дремать
alegrársele los ojos — загореться, засветиться радостью ( о глазах)
alzar (levantar) los ojos al cielo — возвести очи горе, поднять глаза к небу
andar(se) (estar) con ojo (con cien ojos), avivar los ojos — глядеть в оба, держать ухо востро
cerrar el ojo — умереть, скончаться
comer con los ojos разг. — любить аппетитную, хорошо сервированную еду
comer más con los ojos que con la boca — класть на тарелку больше, чем способен съесть
comerse (devorar, tragarse) con los ojos a uno, una cosa — есть (пожирать) глазами кого-либо, что-либо
costar un ojo (los ojos) de la cara — стоить очень дорого, стоить бешеных денег
dar en los ojos una cosa — быть очевидным, бросаться в глаза
dar en los ojos con uno, dar en ojos a uno — сделать что-либо в пику кому-либо
dar (hacer) del ojo — сделать знак глазами, подмигнуть
desencapotar los ojos разг. — перестать хмуриться, подобреть
despabilar(se) los ojos разг. — глядеть в оба, не зевать
dormir con los ojos abiertos (con un ojo abierto y el otro cerrado) — быть начеку, не дремать
echar el (tanto) ojo a uno, a una cosa — облюбовать кого-либо, что-либо; положить глаз на кого что-либо
estar tan en los ojos — быть (вертеться) всё время перед глазами, лезть на глаза, мозолить глаза
hacerse ojos — вглядываться, всматриваться ( во что-либо)
henchirle (llenarle) el ojo — радовать глаз (взор); вызывать восхищение
írsele los ojos por (tras) una cosa — глаз не сводить с чего-либо, засматриваться (заглядываться) на что-либо
llevar(se) los ojos — приковывать к себе взгляды, обращать на себя внимание
llevar (tener) los ojos clavados en el suelo — не отрывать глаз от земли, не поднимать глаз ( от застенчивости)
llorar con ambos ojos — горько плакать; плакать в три ручья
llorar con un ojo — делать скорбный вид, плакать на публику (для виду)
mentir el ojo — обмануться, поддаться ложному впечатлению
meterle por los ojos una cosa — расхваливать, навязывать, всучивать ( товар)
mirar con buenos ojos — смотреть благосклонно (на кого-либо, что-либо); симпатизировать ( кому-либо); одобрять ( что-либо)
mirar con malos ojos — недружелюбно относиться ( к кому-либо), неодобрительно смотреть ( на что-либо)
mirar con otros ojos — изменить мнение ( о ком-либо); взглянуть совсем другими глазами ( на кого-либо)
no decir a uno "buenos ojos tienes" — не обращать внимания на кого-либо; не иметь дела с кем-либо
no levantar los ojos — опустить глаза (от смущения, робости и т.п.)
no pegar (el, un) ojo (los ojos) — не сомкнуть глаз ( целую ночь)
no quitar ojo (los ojos) — не сводить (не спускать) глаз (с кого-либо, чего-либо)
no saber dónde tiene los ojos разг. — быть круглым невеждой, ни аза не знать
no tener a dónde (a quién) volver los ojos — быть беспомощным, одиноким
no tener ojos más que para... — не сводить глаз (с кого-либо, чего-либо), только и видеть...
pasarse por ojo мор. — пойти ко дну
poner encima de (sobre) los ojos — превозносить, расхваливать ( что-либо)
poner delante de los ojos — убедительно продемонстрировать, привести веский довод
poner el ojo (los ojos) en uno, una cosa; tener los ojos puestos en uno, una cosa — засматриваться (заглядываться) на кого-либо, что-либо
quebrar el ojo al diablo разг. — сделать то, что надо; поступить правильно
quebrarse los ojos — портить зрение, утомлять глаза
sacarse los ojos — поцапаться, сцепиться
salirle a los ojos — дорого обойтись (о сказанном, сделанном)
saltársele los ojos — пожирать глазами, жадно смотреть
tener el ojo tan largo разг. — пристально смотреть, вперить взгляд
tener (traer) entre ojos (sobre ojo) a uno разг. — не терпеть кого-либо, иметь зуб против кого-либо
traer al ojo — постоянно уделять внимание ( чему-либо); не упускать из виду
vidriarse los ojos — помутнеть, остекленеть ( о глазах умирающего)
¡dichosos los ojos que te (le) ven! — рад тебя (вас) видеть!; сколько лет, сколько зим!
los ojos se abalanzan, los pies se cansan, las manos no descansan посл. — видит око, да зуб неймёт
más valen (ven) cuatro ojos que dos посл. — ум хорошо, а два лучше
¡mucho ojo! — осторожно!, внимание
¡mucho ojo, que la vista engaña! — не верь глазам своим!
no hay más que abrir los ojo y mirar — ничего не скажешь!; что за чудо!
¡ojo a la margen! — гляди в оба, будь осторожнее
¡ojo al Cristo, que es de plata! — гляди в оба!, не спускай глаз!
¡ojo alerta! разг., ¡ojo avizor! — не дремать!, глядеть в оба!
ojo por ojo — око за око, зуб за зуб
ojos que no ven, corazón que no llora (no quiebra, no siente) погов. — с глаз долой, из сердца вон
ojos que te vieron ir шутл. — только его и видели, поминай как звали
un ojo a la sartén y otro a la gata ≈≈ (делать) два дела сразу
como (a) los ojos de la cara — (ценить, беречь) как зеницу ока, пуще глаза
-
17 œil
m (pl yeux )1) глаз, око••yeux bordés de jambon [d'anchois] — красные векиyeux de merlan frit — бесцветные глаза; томные глазаmauvais œil — дурной глазentre quatre yeux (разг. quatre-z-yeux ) — с глазу на глазpour les beaux yeux de qn разг. — ради чьих-либо прекрасных глазaux yeux de... — на глазах у кого-либо; в чьих-либо глазах, в чьём-либо мненииsous les yeux de... — на глазах у...jusqu'aux yeux, par-dessus les yeux loc adv — по горло, до пресыщенияavoir l'œil sur... — не спускать глаз, следить за...avoir l'œil américain разг. — определять с первого взгляда; иметь намётанный глазavoir le coup d'œil juste — обладать верным глазомеромn'avoir d'yeux que pour qn — только на него и смотреть; ни о ком другом не думать кроме негоavoir l'œil en coulisse разг. — косить глазомavoir un œil qui dit merde à l'autre, avoir les yeux qui se croisent les bras разг. — быть косоглазым; ≈ один глаз на вас, другой на Арзамасavoir qn à l'œil разг. — не спускать глаз с кого-либоavoir l'œil à tout — наблюдать за всемavoir les yeux plus grands que le ventre — 1) положить себе слишком много еды 2) иметь завидущие глаза; замахиваться сверх своих возможностейn'avoir plus que les [ses] yeux pour pleurer — всё потерять, разоритьсяcrever [sauter] aux yeux — бросаться в глазаcrever les yeux — 1) выколоть глаза 2) перен. колоть глазаse crever разг. [s'user] les yeux — портить глазаdonner dans l'œil разг. — приглянутьсяêtre tout yeux, tout oreilles — жадно смотреть и слушатьfaire de l'œil à qn — подмигивать; строить глазкиfaire de gros yeux à qn — сердито глядеть на кого-либоfaire un sale œil à qn — злобно смотреть на кого-либоfaire des yeux tout blancs разг. — закатить глазаfaire des yeux de crapaud mort d'amour — делать томные глазаfaire des yeux en billes [en boules] de loto — таращить глазаfermer les yeux de qn [à qn] — закрыть глаза кому-либо; присутствовать при чьей-либо смертиfermer les yeux sur... — закрывать глаза на...en foutre plein les yeux прост. — пускать пыль в глазаmettre qch sous les yeux à qn — показать что-либо кому-либо; сунуть что-либо кому-либо под носmonter un œil à qn прост. — подбить глаз кому-либоouvrir les yeux — 1) проснуться 2) видеть всё как естьouvrir [dessiller] les yeux à qn — открыть глаза кому-либоouvrir l'œil (et le bon) разг. — быть внимательным, бдительным; смотреть в обаouvrir de grands yeux — раскрыть глаза от удивленияperdre un œil — ослепнуть на один глазse rincer l'œil разг. — смотреть с удовольствием, с вожделениемsortir par les yeux разг. — вызывать отвращение, надоестьtaper dans l'œil разг. — приглянутьсяtaper de l'œil разг. — клевать носом; спатьtenir l'œil à qn, tenir qn à l'œil — присматривать за кем-либоtirer l'œil — привлекать вниманиеvoir qch de bon [de mauvais] œil — смотреть одобрительно [неодобрительно] на что-либоvoir qch d'un œil indifférent, dédaigneux, favorable — смотреть на что-либо равнодушно, презрительно; благосклонноt'as donc pas les yeux en face des trous прост. — у тебя что, глаз нет?, продери глаза!je m'en bats l'œil разг. — мне в высшей степени безразличноpas plus que dans mon œil разг. — хоть шаром покатиmon œil! разг. — как бы не так!, как же!, вот ещё!œil pour œil, dent pour dent — око за око, зуб за зуб2)(coup d')œil — 1) взгляд, взор 2) глазомер 3) проницательность 4) зрелище, видpour le coup d'œil — чтобы только взглянутьça vaut le coup d'œil — на это стоит взглянутьrisquer [glisser, jeter] un œil — взглянуть украдкойjeter (un peu) les yeux sur... — бросить взгляд, взглянуть на...jusqu'aux yeux разг. — всласть, как только можно3) внешний видavoir de l'œil — прекрасно, шикарно выглядетьavoir plus d'œil que... — выглядеть лучше, быть интересней, чем...4) глазокœil magique (cathodique) — магический глаз, индикатор настройки7) (pl œils) тех. гнездо8) (pl œils) серьга (изолятора, пружины)9) игра ( драгоценного камня)10) глазок; почкаtailler à deux yeux — оставить ( на черенке) два глазка12) блёстка ( на бульоне)13) (pl œils) полигр. очко литеры16) pl разг. очки -
18 ԱՉՔ
ի 1. Глаз. 2. Зрение. 3. Взгляд, взор. 4. Постав (мельничный). 5. Лучшая, отборная вещь среди однородных вещей. 6. Секция (здания). 7. Небольшое углубление, ниша в стене. 8. Ящик (стола, комода). 9. Глазок (сыра). 10. (բսբ.) Почка, глазок. 11. Очко (в карточной игре). 12. տր. և ներգ. հոլ: Աչքին, աչքում в чьих-либо глазах, На чей-либо взгляд, по чьему-либо мнению. ◊ Աչք ածել 1) смотреть, наблюдать, оглядываться вокруг, 2) искать, 3) беречь, охранять. Աչք անել моргать. Աչք-աչքի գցել смотреть друг другу в глаза. Աչք առնել՝ դիպչել (սնոտ.) сглазили кого. Աչք բանալ, աչք բացել, աչք բաց անել 1) освободиться от забот, прийти в себя, 2) понять, просветиться. Աչք գոցել, տե՛ս Աչք փակել։ (Մեկին) աչք գցել, աչք ձգել высмотреть, приметить кого. Աչք դնել (մեկին) облюбовать, приглядеть, зариться. Աչքդ (աչքդ, աչքներդ, աչքները) լույս поздравляю тебя (его, вас, их). Աչք ծակել 1) бить, бросаться в глаза, 2) вызвать зависть. Աչք ման ածել 1) искать, 2) смотреть по сторонам. Աչք շլացնել пленить, прельстить. Աչք տալ следовать чьему-нибудь примеру. Աչք տնկել зариться на кого, что. Աչք ու ականջ осведомитель. Աչք ունենալ вожделеть. Աչք փակել 1) закрывать глаза (на что), 2) сомкнуть глаза. Աչքե տես, բերնե կարոտ хоть видит око, да зуб неймёт; по усам текло, в рот не попало. Աչքերդ բռնի 1) чтоб ты ослеп, неблагодарный! Աչքերը բաց մնալ опешить. Աչքերը բռնել 1) закрыть (кому) глаза ладонями, 2) чтоб (тебе, ему, им) ослепнуть! Աչքերը բռնվել ослепнуть. Աչքերը բուռն ընկնել глаза вылезли из орбит (от сильного удара по голове). Աչքերը գագաթն է թռել глаза на лоб лезут, полезли. Աչքերը գնալ 1) клонить ко сну, 2) заглядеться, 3) տե՛ս Աչքերը ջուրը տաներ Աչքերը դեղ դնել подводить глаза. Աչքերը թրջվել прослезиться. Աչքերը լցվել, լցնել налиться слезами (о глазах) Աչքերը խորն ընկնել, տե՛ս Աչքերը փոս ընկնել։ Աչքերը ծանրացել են веки отяжелели. Աչքերը կապել 1) втереть очки, 2) заколдовать. Աչքերը կուրանալ ослепнуть. Աչքերը կուլ գնալ 1) западать (о глазах), 2) слипаться (о глазах), 3) похудеть, 4) сморщиться. Աչքերը հանգչել потухнуть (о глазах). Աչքերը հանել 1) выколоть глаза, 2) навредить, 3) наказать. Աչքերը հետը գնալ заглядеться. Աչքերը հետը տանել 1) очаровать, пленить, 2) досадить кому-либо. Աչքերը հող, մոխիր, հող ու մոխիր փչել, տե՛ս Աչքերին թոզ փչել։ Աչքերը, ճակատը, ճակատին թռնել, տե՛ս Աչքերը գագաթը թռչել։ Աչքերը՝ աչքերի աոաջ մթնել потемнеть в глазах. Աչքերը շաղվել мутиться в глазах. Աչքերը ոլորել косить глаза. Աչքերը չորս անել 1) вытаращить глаза, 2) бдительно стеречь, 3) смотреть, глядеть и т.п. во все глаза, в оба (глаза). Աչքերը չռել вытаращить, вылупить глаза. Աչքերը ջուրը տանել помутиться в глазах. Աչքերը սրտի հայելին են глаза-зеркало души. Աչքերը սև ջուր իջնել Заболеть глаукомой. Աչքերը վառվել разгореться, заблестеть, заискриться (о глазах). Աչքերը փայլել, տե՛ս Աչքերը վառվել։ Աչքերը փոս ընկնել запасть (о глазах). Աչքերը քոռանալ, տե՛ս Աչքերը կուրանալ։ Աչքերին թոզ փչել пустить пыль в глаза. Աչքերին չհավատալ не верить своим глазам. Աչքերից արցունք քամել՝ թափել 1) проливать слёзы, 2) вызвать слёзы (у кого). Աչքերից թափել՝ վեր ածել лить слёзы. Աչքերից խեղն լինել быть слабым глазами. Աչքերից կայծեր դուրս թռան, աչքերը կայծակին տվին искры из глаз посыпались. Աչքերից կրակ է թափում из глаз сыплются искры Աչքերով ուտել 1) есть глазами, 2) (փխբ.) сердиться. Աչքը անկուշտ ненасытный, жадный, алчный. Աչքը ասածին չափ сколько охватывает глаз. Աչքը՝ աչքերը առնել 1) приглянуться, 2) не останавливаться ни перед чем, 3) заметить, 4) сглазить. Աչքը արնով լցվել налиться кровью (о глазах). Աչքը արյուն разъярённый. Աչքը բան տեսնել получить достаточно, удовлетвориться. Աչքը բար չբռնել завидовать. Աչքը (աչքերը) բաց 1) տե՛ս Աչքաբաց, 2) в полном сознании, 3) живой. Աչքը (աչքերը) բացել՝ բաց անել 1) проснуться, 2) открыть глаза (кому), 3) прозреть, 4) прийти в себя, очнуться, 5) начать жить, 6) одуматься, 7) распуститься, цвести. Աչքը բաց լուսացնել глаз не сомкнуть до рассвета. Աչքը բաց մեռնել умереть, не достигнув цели. Աչքը բացվել 1) проснуться, 2) прозреть, 3) очнуться, 4) начать жить, 5) распуститься, цвести. Աչքը բռնել 1) понравиться, 2) տե՛ս Աչքերը բռնել: Աչքը գալ скупиться, жалеть (что-либо). Աչքը գոց, տե՛ս Աչքը փակ։ Աչքը գոցել, տե՛ս Աչքը փակել։ Աչքը գիրը տանել испортиться от чтения (о глазах). Աչքը գցել 1) вылупить глаза, 2) облюбовать, 3) ждать подачки. Աչքը դեռ չթարթած вмиг, не успев моргнуть. Աչքը դիպչել 1) заметить, увидеть, 2) տե՛ս Աչքով տալ։ Աչքը դռանը մնալ проглядеть все глаза (очи). Աչքը դռանը պահել стеречь дом. Աչքը դուրս գալ 1) лишиться зрения, 2) вылезать из глазниц (о глазах), 3) поделом ему, 4) чтоб ослепнуть ему! Աչքը դուրս(ը) (լինել) 1) блудить, 2) быть в ожидании. Աչքը զորել различать. Աչքը ընկնել մի բանի 1) заметить, 2) понравиться. Աչքը թեքել 1) отвести взгляд, 2) отвернуться. Աչքը իր դռանը 1) верный в супружестве, 2) живущий на свой средства, довольный своей судьбой. Աչքը լալով մնալ остаться в безысходном горе, быть постоянно в слезах. Աչքը լի՝ լիքը տես Աչքը կուշտ։ Աչքը լիանալ жить в достатке, быть полностью удовлетворённым своим достатком. Աչքը խաբել 1) соблазнить внешностью, 2) провести на мякине. Աչքը՝ աչքերը խավարել ослабнуть (о зрении). Աչքդ խավարի чтоб ты ослеп! Աչքը խմել 1) прийтись по вкусу, 2) рассчитывать на успех, считать для себя посильным что-либо. Աչքը խոթել, տե՛ս Աչքը կոխել Աչքը խփել՝ խուփ անել сомкнуть глаза. Աչքը ծակ ненасытный, жадный, алчный. Աչքը՝ աչքերը՝ ծով դառնալ՝ ծովանալ пролить море слёз. Աչքը կապել втереть очки (кому). Աչքը կարոտ մնալ жить мечтой о ком, о чём) (о неудовлетворённом желании). Աչքը կշտանալ насытиться, удовлетвориться. Աչքը կոխել тыкать в глаза. Աչքը կպցնել, աչք կպցնել, сомкнуть глаза. Աչքը կուշտ нежадный, довольный своим достатком. Աչքը կտրել, տե՛ս Աչքը զորել: Աչքը՝ աչքերը մեկից մի բանից կտրել отвести глаза. Աչքը հանել 1) выколоть глаза, 2) сильно навредить, 3) наказать. Աչքը հատ ընկնել появилось бельмо на глазу. Աչքը հետևից մնալ проглядеть все глаза (очи). Աչքը ճանապարհին՝ ճամփին (մնալ), տե՛ս Աչքը դռանը մնալ։ Աչքը ճամփին թողնել заставить долго ждать себя. Աչքը հպել моргнуть, мигнуть. Մի աչքը հպելում вмиг. Աչքը ճպել зажмуриться. Աչքը մազ բուսնել заждаться. Աչքը ման ածել смотреть по сторонам, искать. Աչքը մեկի ձեռքին լինել уповать на кого, ждать подачки. Աչքը մտնել 1) вызывать зависть, 2) втереться (войти) в доверие, 3) лезть на глаза, выпячиваться Աչքը՝ աչքերը շաղվել рябить в глазах. Աչքը շլել, տե՛ս Աչքը պաղել։ Աչքը շոյել ласкать глаз, взор. Աչքը շոռ похотливый, блудливый. Աչքը չգալ 1) не жалеть, 2) не представлять ценности (для кого,). Աչքը չվերցնել завидовать. Աչքը՝ աչքերը պաղել՝ սառել уставиться в одну точку, вперить взгляд во что-либо. Աչքը՝ աչքերը ջոկել разобрать, разглядеть. Աչքը՝ աչքերը ջուր դառնալ՝ կտրել проглядеть все глаза (очи), заждаться. Աչքը վրան լինել 1) облюбовать, 2) присматривать за кем-чем. Աչքը վրան մնալ остаться неудовлетворённым. Աչքը վրան պահել присматривать за кем-чем, беречь. Աչքը տեսածից կվախենա՝ վախենում է обжёгся на молоке, дует на воду, пуганая ворона и куста боится. Աչքը տնկել, տե՛ս Աչք տնկել։ Աչքը (աչքերը) ուռչել (մեկի համար) очень надо. Աչքը (աչքերը) փակել 1) закрыть глаза на что-либо, не заметить, пройти мимо, 2) закрыть глаза, вздремнуть, 3) умереть. Աչքը քաղցրանալ стать благосклонным. Աչքը քաղցր լինել относиться благосклонно. Աչքի անցկացնել՝ անցնել просмотреть. Աչքի անցնել 1) տե՛ս Աչքի անցկացնել, 2) восстановить в памяти. Աչքի առաջ, առջև 1) на чьих-либо глазах, 2) под присмотром. Աչքի առաջ գալ привидеться. Աչքի առաջ ունենալ 1) иметь в виду, 2) учесть. Աչքի է եկել сглазили кого. Աչքի գրող ненавистный. Աչքիդ վերևը ունք կա (չասել) не обидеть и малым. Աչքի զարնել՝ ընկնել бить, бросаться в глаза, выделяться. Աչքի լույս 1) зрение, 2) свет очей, светик мой. Աչքի լույսը թափել 1) ослепить, 2) корпеть над чем-либо. Աչքի լույսը խավարել 1) ослабеть (о зрении,), 2) чтоб (ты, он) ослеп. Աչքի լույսը՝ (լուսը) հանել 1) выколоть глаза, 2) наказать. Աչքի լույսը՝ (լուսը) հատնել՝ քաղվել ослабнуть глазами. Աչքի լույսի հետ չփոխել ценить как зеницу ока. Աչքի լույսի պես պահել՝ պահպանել хранить как зеницу ока. Աչքի հինուն կամ որդը կոտրել заморить червячка. Աչքին բար չտալ завидовать. Աչքին գալ 1) понравиться, 2) представлять в глазах ценность, 3) бить в глаза. Աչքին դիպչել попасться на глаза (на миг). Աչքին երևալ 1) показаться на глаза, 2) мерещиться, казаться, показаться, 3) показать кому-либо свою силу, мощь, 4) представлять в глазах (кого) ценность. Աչքին ընկնել, աչքովն ընկնել 1) попасться на глаза, 2) быть замеченным вскользь. Աչքին թող փչել, տե՛ս Աչքերին թոզ փչել։ Աչքին թվալ мерещиться, казаться. Աչքին հող ու մոխիր փչել, տե՛ս Աչքերին թոզ փչել։ Աչքի չափով на глаз. Աչքի ծայրով՝ պոչով մտիկ տալ смотреть исподтишка, украдкой. Աչքի սևն ու սպիտակը свет очей, единственная надежда. Աչքիս չերևաս убирайся с глаз моих. Աչքիս (մեր աչքի, աչքներիս) վրա с удовольствием. Աչքի սուրման թռցնող выжига. Աչքի վրա տեղ ունենալ честь и место кому. Աչքի տակ, տե՛ս Աչքի առաջ։ Աչքի տակ առնել 1) иметь в виду, 2) заклевать. Աչքի տակով(ն) անցկացնել бегло просмотреть. Աչքի տակով նայել՝ մտիկ տալ 1) смотреть украдкой, исподтишка, 2) поглядеть, 3) косо смотреть на кого, что-либо. Աչքի տակ ունենալ иметь в виду, учесть. Աչքից արյուն կաթել՝ թափվել прийти в бешенство. Աչքից բաց թողնել проглядеть- Աչքից գցել 1) разлюбить, 2) потерять из виду, 3) уронить кого в чьих-либо глазах. Աչքից էլ ընկնել՝ պրծնել, աչքացավից էլ потерять всё. Աչքից ընկնել՝ ելնել 1) потерять чьё-либо расположение, 2) потеряться из поля зрения. Աչքից թողնել упустить из виду. Աչքից ծածկվել скрыться с глаз. Աչքից կորչել сгинуть с глаз. Աչքից՝ աչքերից կրակ թափել взбеситься. Աչքից հանել, տե՛ս Աչքից գցել։ Աչքից հեռանալ удалиться с глаз долой. Աչքից վրիպել ускользнуть от внимания. Աչքից փախչել 1) избегать встречи, 2) стараться быть незамеченным. Աչքից փախցնել 1) прятать, 2) проглядеть. Աչքի փուշ бельмо на глазу. Աչքով անել подмигнуть. Աչքով աչք չունենալ Ненавидеть (кого). Աչքովն ընկնել, տե՛ս Աչքին ընկնել։ Աչքով չափել 1) смерить на глазок, 2) смерить взглядом кого, 3) определить на глаз, на глазок. Աչքով տալ сглазить. Աչքով տեսնել увидеть собственными глазами. Աչքով ունքով անել подмаргивать, подмигивать. Աչքով-ունքով է красивый. Աչքս լուս не было печали, этого не хватало. Աչքում բարձրանալ подняться в глазах (чьих). Աչքում (աչքից) ընկնել пасть в глазах (чьих). Աչքում մթնել потемнеть в глазах. Աչքումը յուղ լինել կամ ունենալ уметь подметить хорошее. Աչք ու ունքը կիտել нахмуриться. Բարի աչքով նայել, Բաց աչքով լուսացնել, Բաց աչքով նայել, Թեթև աչքով նայել, Խեթ աչքով նայել, Ծուռ աչքով նայել, Հավասար աչքով նայել, Հոգու աչք, Հոնքը շինելու տեղ՝ աչքը հանել, Մի աչքով նայել, Վատ աչքով նայել, ՈՒրիշի աչքով նայել, Փորձված աչք այլն, տե՛ս կապակցությունների առաջին բառերի տակ։* * *[N]глаз (M)глаз: глаза (PL)зрение (N) -
19 глаз
м.1) œil m (pl yeux)2) мн.плохие глаза — vue basse, mauvaise vue••дурной глаз — mauvais œilиметь верный глаз — avoir le coup d'œil; avoir un compas dans l'œil (иметь хороший глазомер)на глаз ( приблизительно) — au jugé; à vue de nez (fam)за глаза (в отсутствие кого-либо) — en l'absence de qn, derrière le dos de qnв глаза не видеть кого-либо, чего-либо — jamais vu qn, qchделать большие глаза, смотреть большими глазами разг. — faire de grands yeuxглядеть в глаза смерти — regarder la mort en faceизмерить глазами — mesurer vt du regardидти куда глаза глядят разг. — aller vi (ê.) à l'aventure; aller où me (te, etc.) portent mes (tes, etc.) pasвстретиться глазами — rencontrer vt du regardотвести глаза — détourner le regard ( или les yeux)открыть кому-либо глаза на что-либо — ouvrir les yeux à qn sur qch, dessiller les yeux à qnсказать прямо в глаза — dire vt crûment, dire carrémentсмотреть, глядеть во все глаза разг. — прибл. être tout yeuxне спускать глаз с кого-либо, с чего-либо — ne pas détacher les yeux ( или son regard) de qn, de qch ( любоваться); ne pas lâcher de vue qn, qch (не выпускать из виду)тыкать в глаза разг. — mettre sous les yeux, fourrer sous le nezочки не по глазам — les lunettes ne conviennent pas à ma (ta, etc.) vueради прекрасных глаз разг. — pour les beaux yeuxглаз не казать (не появляться у кого-либо) разг. — ne pas montrer le nez chez qnхоть глаз выколи — on n'y voit goutte; il fait noir comme dans un fourс глаз долой - из сердца вон погов. — loin des yeux, loin du cœurу страха глаза велики погов. — la peur grossit toutс пьяных глаз разг. — en état d'ivresseс какими глазами я появлюсь, покажусь куда-либо разг. — comment pourrai-je regarder qn en faceглаза бы (мои) не смотрели, не глядели на..., глаза б (мои) не видели — puisse-je n'avoir jamais vu cela de mes yeux!, si seulement j'avais pu ne pas voir ça!я все глаза проглядел разг. — je me suis usé les yeux à regarderглаза на лоб лезут разг. — ne pas en croire ses yeuxни в одном глазу (глазе) разг. — je ne vois pas (il ne voit pas, etc.) doubleубирайся с глаз долой! — que je ne te voie plus; débarrasse-moi le plancher! (fam) -
20 vista
1. f1) зрениеcorto de vista — близорукий (тж перен.)aguzar la vista — напрягать зрение, всматриваться2) глазаcegar la vista — слепить глазаtorcer (trabar) la vista — косить глазаírsele a uno la vista — помутиться в глазах3) взгляд, взорapartar la vista de una cosa — отвести глаза от чего-либоbajar la vista — потупить взорclavar (fijar, poner) la vista en uno, una cosa — уставиться на кого-либо, что-либо, не сводить глаз с кого-либо, чего-либоdar una vista — бросить взгляд на что-либоextender la vista — окинуть взглядом (взором)no quitar la vista de encima — не спускать глаз с кого-либоsaltar a la vista — бросаться в глаза4) вид, внешностьtener buena vista — иметь хороший вид, хорошо выглядеть5) вид, панорамаvista al mar — вид на море, морской пейзажa vista de pájaro, a vista aérea — с птичьего полёта6) картина, открытка, эстамп ( с видом чего-либо)7) ( чаще pl) окна, двери8) появление9) видение, призрак10) встреча, свидание¡hasta la vista! — до свидания!11) намерение, предположение, видыen vista de loc. prep. — имея в виду, учитывая ( что-либо)tener a la vista una cosa — иметь в виду что-либо12) ясное представление ( о чём-либо)13) разг. проницательность, интуиция, чутьё15) pl обмен подарками ( жениха и невесты)2. m(тж vista actuario, vista de aduanas) таможенный чиновник, производящий досмотр- vista de águila - vista líncea - vista de lince - a la vista - a primera vista - a simple vista - a media vista - a vista de - a la vista de - dar una vista - echar una vista - dar vista a... - estar a la vista - no perder de vista••con vistas a loc. prep. — с целью, с намерениемcomerse (tragarse) con la vista a uno, una cosa разг. — пожирать глазами кого-либо, что-либоconocer de vista — знать (только) в лицоechar (poner) la vista (encima) — увидеть (повстречать) кого-либоhacer la vista gorda разг. — закрывать глаза на что-либоirse de vista — потеряться из видуperderse de vista разг. — исчезать из видуponer a la vista — выставлять напоказvolver la vista atrás — вспоминать прошлое, оглядываться мыслями назад
См. также в других словарях:
Закрывать глаза — кому. ЗАКРЫТЬ ГЛАЗА кому. Экспрес. Находиться рядом с умирающим в последние минуты его жизни (чаще о близком, родном человеке). «И состарился Я до времени, Я умру мне глаз Закрыть некому. Как без радости Прожил молодость, Так и лягу в гроб… … Фразеологический словарь русского литературного языка
закрывать глаза — закрывать/закрыть глаза Намеренно не обращать внимания на что либо, не замечать чего либо (обычно неприятного, нежелательного или предосудительного). = Смотреть сквозь пальцы. С сущ. со знач. лица или совокупности лиц: отец, строитель, группа,… … Учебный фразеологический словарь
Закрыть глаза — ЗАКРЫВАТЬ ГЛАЗА кому. ЗАКРЫТЬ ГЛАЗА кому. Экспрес. Находиться рядом с умирающим в последние минуты его жизни (чаще о близком, родном человеке). «И состарился Я до времени, Я умру мне глаз Закрыть некому. Как без радости Прожил молодость, Так и… … Фразеологический словарь русского литературного языка
закрыть глаза — закрывать/закрыть глаза Намеренно не обращать внимания на что либо, не замечать чего либо (обычно неприятного, нежелательного или предосудительного). = Смотреть сквозь пальцы. С сущ. со знач. лица или совокупности лиц: отец, строитель, группа,… … Учебный фразеологический словарь
глаз — сущ., м., употр. наиб. часто Морфология: (нет) чего? глаза, чему? глазу, (вижу) что? глаз, чем? глазом, о чём? глазе и в глазу; мн. что? глаза, (нет) чего? глаз, чему? глазам, (вижу) что? глаза, чем? глазами, о чём? о глазах 1. Глаза это органы,… … Толковый словарь Дмитриева
МЕТОДЫ ВРАЧЕБНОГО ИССЛЕДОВАНИЯ — І. Общие принципы врачебного исследования. Рост и углубление наших знаний, все большее, и большее техническое оснащение клиники, основанное на использовании новейших достижений физики, химии и техники, связанное с этим усложнение методов… … Большая медицинская энциклопедия
Семейство полорогие — (Bovidae)** * * Семейство полорогих, или бычьих самая обширная и разнообразная группа парнокопытных, включает 45 50 современных родов и около 130 видов. Полорогие животные составляют естественную, ясно очерченную группу. Как ни… … Жизнь животных
Ростопчин, граф Феодор Васильевич — — обер камергер, Главнокомандующий Москвы в 1812—1814 гг., член Государственного Совета. Род Ростопчиных родоначальником своим считает прямого потомка великого монгольского завоевателя Чингисхана — Бориса Давидовича Ростопчу,… … Большая биографическая энциклопедия
Япония — I КАРТА ЯПОНСКОЙ ИМПЕРИИ. Содержание: I. Физический очерк. 1. Состав, пространство, береговая линия. 2. Орография. 3. Гидрография. 4. Климат. 5. Растительность. 6. Фауна. II. Население. 1. Статистика. 2. Антропология. III. Экономический очерк. 1 … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Япония* — Содержание: I. Физический очерк. 1. Состав, пространство, береговая линия. 2. Орография. 3. Гидрография. 4. Климат. 5. Растительность. 6. Фауна. II. Население. 1. Статистика. 2. Антропология. III. Экономический очерк. 1. Земледелие. 2.… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Общий взгляд на жизнь пресмыкающихся или рептилий — Творец научной зоологии Линней назвал амфибиями т.е. животными с двойственной жизнью, группу позвоночных, которых прежде относили частью к четвероногим и млекопитающим, частью к червям . Окен пытался заменить это не совсем удачное… … Жизнь животных